Як не допустити ожиріння у дитини? Прості правила

Маленькі пухкенькі дітки - такі гарненькі! Товстенькі школярі, що на перервах поїдають хот-доги і гамбургери вже не викликають такого розчулення. Швидше здивування, чому ці «корисні» продукти продаються в шкільній їдальні. І у що перетворяться дітки після періоду статевого дозрівання, коли почнуть набирати масу тіла - куди вже далі набирати.

Причини зайвої повноти і ожиріння дітей - такі ж, як у дорослих: гормональний дисбаланс, малорухливий спосіб життя і дуже калорійне харчування. Але якщо дорослі (не всі, але більшість) можуть самі усвідомити проблему і вирішити її, то дитина потребує допомоги батьків. Хоча в більшості випадків саме батьки винні в тому, що дитина має зайву вагу.

Дуже часто батьки і самі не є худишкам і доходягами, люблять поїсти і обов'язково намагаються нагодувати своє чадо - навіть якщо чадо цього і не хоче. «З'їж ложечку за маму, і ще за тата, за бабусю, за дідуся, за братика." Знайомі слова, чи не так? Дитина не хоче їсти - але в тарілці ще щось залишилося, викидати ж шкода, краще запхнути в улюбленого спадкоємця.

Маленький «пузастик» упирається руками і ногами, бавиться, сидячи за столом (перша ознака того, що дитина вже наїлася, вгамувала голод) і обурюється насильним запиханням їжі або умовлянням поїсти. Велике чадо вже, як правило, звикло з'їдати все, що покладуть - хоче чи не хоче, але з'їдає, адже все одно змусять або вмовлять. І взагалі «так треба».

Багато батьків вважають, що якщо вони страждають повнотою, то й дитині уготована та сама доля. Хоча більшою мірою на здоров'я і вагу дитини вплиають харчові звички і режим харчування, заняття спортом або малорухливий спосіб життя.

Схильність дитини до повноти - не вирок. Ожиріння можна уникнути, якщо дотримуватися простих правил. Правила не тільки харчування, а й способу життя.

1. Спочатку треба проконсультуватися з лікарем

І, при необхідності, здати всі призначені аналізи. Можливо, дитина не просто пухкенька і товстенька, але вже має якісь захворювання. Тоді - ніякого самолікування, порад знайомих чи сусідів, статей з модних журналів. Дитячий організм надто крихкий, щоб експериментувати з його здоров'ям.

Але в абсолютній більшості повні діти, якщо їх повнота ще не перейшла в ожиріння, ще здорові. І повнота є наслідком неправильного способу життя та харчування, а не хвороби. До речі, оскільки діти самі не вибирають спосіб життя, то буде правильним сказати, що їх повнота - результат нездорового способу життя всієї родини.

2. Скільки їсть дитина. І скільки їдять в сім'ї

Якщо в сім'ї прийняті рясні застілля кожен день, у тому числі щільна важка вечеря, постійні перекуси здобними булочками, регулярні походи в забігайлівки фаст-фуди, то шанси виростити товстуна на багато разів вищі. Діти мають властивість копіювати звички батьків - особливо до тих пір, поки їх до цього не примушують. Спостерігаючи, як мама поїдає гігантський гамбургер з подвійною порцією картоплі-фрі або третій шматок торта, дитина буде вважати це абсолютно нормальною поведінкою і буде робити так само.

А батькам легше скорботно зітхнути, дивлячись на улюбленого колобка і сказати: «Ну що поробиш, це спадковість!». Дійсно, навіщо стежити за харчуванням (в тому числі і за своїм), якщо всю вину можна перекласти на спадковість.

3. Що їсть дитина

Точніше, чим його годують і що їдять його батьки, подаючи приклад і дітям. Про користь фруктів і овочів знають, напевно, навіть ескімоси - хоча вони, фрукти і овочі, на історичній батьківщині ескімосів не ростуть. Різноманітність салатів - безліч, на будь-який смак і навіть колір. М'ясо та молочні продукти потрібні дітям не менше овочів і фруктів - правда, не в такій кількості. А от необхідність сосисок і ковбасок, тортів і тістечок, кольорових водичок з порошку і «крутих» шоколадних батончиків - під великим сумнівом. Ще не знайшовся учений, який зміг би довести корисність цих продуктів. Хто знає, може, в недалекому майбутньому будуть винайдені корисні цукерки та вітамінні сосиски - тоді й будемо напихати ними дітей. А зараз краще утриматися, особливо якщо дитина вже давно вийшла з дитячого віку, а дитячі складочки і жирові запаси так і залишилися. Та й нам, дорослим, схожим радше на борців сумо, ніж на в'язнів Бухенвальда, це теж піде на користь.

Висновок: боротьбу із зайвою вагою дітей потрібно починати зі зміни способу життя всієї родини.

Застереження. Ні в якому разі не можна піддавати дитячий організм суворим дієт і обмежень - він ще росте і має більше потреб, ніж дорослий. Будь-яке обмеження в їжі або виключення продуктів з раціону - тільки після поради з лікарем. Мається на увазі саме їжа - тобто те, що необхідно людині для зростання і підтримки життєдіяльності. Торти, цукерки, чіпси, жуйки, кольорові штучні напої, солодкі булочки і багато іншого не є необхідними. За хімічним складом їх навіть складно віднести до їжі. І позбавлення раціону дитини (та і людини взагалі) від таких надмірностей принесе тільки користь.

4. Не можна примушувати їсти корисну їжу насильно

Як би ви не розхвалювали смакоту і корисність морквяного салату, але змусити з'їсти цей салат дитину, яка раніше харчувалась виключно солодким, практично неможливо. Особливо якщо мама одночасно продовжує уплітати заварні тістечка і шоколадні цукерки.

5. Звідси наступне правило: найкращий приклад для дитини - це поведінка батьків

У тому числі і харчова поведінка. Доведеться набратися терпіння і готувати корисні страви, використовуючи різні рецепти, одночасно припинивши закуповувати оптом торти, напівфабрикати та солодощі. І подавати власний приклад. І не робити при цьому кислу міну. Якщо на вечерю вся родина їсть смажену свинину з картоплею, а в дитини на тарілці - овочевий салатик або парова котлетка, це не приведе ні до чого хорошого. Будьте чесними і подавайте приклад власними діями - такий приклад самий заразливий.

Всі правила нескладні. Найважче - дотримуватися їх постійно, регулярно і всією родиною. І не робити виняток - особливо для самого себе, діти дуже чутливі до фальші.